23-річний Олександр Савченко торік на Чемпіонаті Одеської області вперше виступив на змаганнях з бодібілдингу у категорії моделей. А вже за півроку дебютував на Чемпіонаті України IFBB. І зупинятися на цьому не планує.
Хлопець з невеликого міста Южне, що під Одесою, позиціонує себе як атлет, який дотримується натурального тренінгу, і веде власний фітнес-блог.
Зріст: 176 см
Вага: 80-85 кг
Саша, розкажи як і коли ти почав тренуватися?
Займатися я почав у 15 років. Це були тренування взяті з книжки «Перші кроки до Кунгфу». Я з неї почерпнув перші навички розтяжок і примітивні вправи на розвиток ударної техніки. Такими були мої кроки у спорті.
Також на той час було популярним телешоу «Богатирські Ігри». Дивлячись на цих величезних хлопців я сам захотів підіймати такі тягарі. Брав в руки каміння, колеса, ломики, відра з піском і щебенем. Все це аби як піднімав, тягав, і уявляв, що я з тими хлопцями виступаю на цих іграх. Але це було зовсім не те, що потрібно. Все змінилося, коли побачив фільм «Рокі». Після нього зрозумів, яким повинен бути чоловік: цілеспрямованим і наполегливим. І всього можна досягти, якщо цього дійсно хотіти.
Я записався на бокс і з того моменту почав нормально тренуватися. Потім поступово призвичаївся до тренувань із залізом, і вже остаточно зрозумів, що це мені цікаво.
Довелося зав’язати з боксом, бо виникли проблеми з нирками: я не те що тренуватися, я ходити не міг. Лікарі, як завжди, ставлять хрест. Тоді казали, що із спортом покінчено. Але це мене не влаштувало. Я перетягував себе бандажним поясом і зі сльозами та диким болем продовжував тренування. Закачавши м’язи спини я зміг позбутися цього пояса і приступити до повноцінних тренувань. На той час вже багато перечитав літератури, і був готовий приступити до будівництва тіла своєї мрії. Власне кажучи, бодібілдінгом я зайнявся з 16 років.
Чому вишив виступити на змаганнях з фітнесу?
Головним завданням для мене було дати собі новий поштовх у розвитку, і показати, що займаючись натурально можна теж виглядати на рівні. І далеко не все залежить від «хімії». Змагання були мені потрібні також для мого проекту з натурального тренінгу «Натур М’ясцо». Після першого виступу я ще більше закохався в цей спорт і отримав ще більше мотивації в подальшому розвитку.
Станова – 220 кг
Присяд – 150 кг
Жим – 120 кг
Які висновки для себе зробив після змагань?
Для себе зрозумів, що є ще купа роботи над собою, і ще все попереду. Чесно кажучи, думаю, що бути виступаючим спортсменом – це не зовсім моє. Але я отримую кайф від сцени, і від всієї цієї метушні на турнінах. Знову ж таки, постійно покращуючи свою форму є стимул сидіти на дієті, готуватися до чергового турніру, працювати над пропорціями і симетрією.
Як плануєш розвиватися далі?
Хочу максимально поліпшувати свою форму, стати більшим і якіснішим. Завжди прагнув до естетики. Впевнений, що свій весь потенціал я ще не використав.
Бачиш для себе перспективи у категорії «менс фізік»?
Безумовно. Мені дуже подобається ця категорія тим, що можна показати справді естетичне тіло з вузькою талією і широкими плечима. А ще тим, що я у ній можу виступати натурально. Зараз же мені просто в кайф виступати і показувати людям, що це можливо. Також цей спорт мені приніс багато цікавих знайомств і досвіду.
У тебе є ідеал, до якого прагнеш?
Для мене завжди ідеалом були атлети 70-х – 80-х років. Мрію виглядати як ті хлопці із «Золотої ери» бодібілдингу. Я постараюся досягти такої ж форми, а може й кращої.
А хтось з українських атлетів тобі цікавий?
Так у нас достатньо дійсно сильних атлетів з прекрасними формами. З багатьма спілкуюся, підтримуємо дружні зв’язки. Всіх перераховувати буде довго. Але ті хто читає це і знає мене – вам великий респект від мене, хлопці.
Саша, а хто допомагав тобі готуватися до змагань?
Я взагалі тренувався сам. Інформацію шукав в літературі та інтернеті. Тренера у мене ніколи не було. Звичайно, я б хотів мати грамотного наставника. Впевнений, що досяг би більших результатів з професіоналом. Але з мого міста ніхто ніколи не виступав, той не було в кого питати.
Вже в процесі підготовки до змагань почав в соціальних мережах знайомиться з досвідченими хлопцями. Спасибі величезне Денису Чорнію – він багато мені підказав. Мав велику проблему з позуванням. На жаль, перший раз я підготувався абияк і так самі ніяк виступив. Хоча вважаю, що мав відмінну форму.
Після першого турніру познайомився з Олександром Ленделем. Він мені потім допоміг з позуванням і зарядив мотивацією, за що величезне йому спасибі. Потім я познайомився з Олексієм Гонтарем. Також багато чого у нього почерпнув.
Ти маєш власний відео-канал. Хто твій глядач і що там можна побачити?
Так, мій канал розвивається з кожним днем. Глядачі різного віку: від молодих хлопців до людей з достатнім досвідом життя. Кожен день я отримую повідомлення зі словами подяки за мотивацію або поради. А свою чергу підписники мотивують мене ставати кращим і робити для них нові відео- ролики. Мені подобається допомагати людям. І це чудовий спосіб розповісти про себе всьому світу.
Власне, про що твій проект «Натур М’ясцо»?
Спочатку цей проект був присвячений саме натуральному тренінгу і залишається таким. Хотілося показати, що реально мати гарне тіло без використання стероїдів, і дати людям інформацію про те, як і що для цього потрібно робити. Хотів показати наскільки бодібілдинг є прекрасним видом спорту.
Ти позиціонуєш себе як “натуральний” атлет…
Так, природно на даний момент складно повірити що бодібілдинг без фарм підтримки може існувати. Але для цього я і зробив свій проект, що б показати, що все реально. Чомусь багато хто покладається тільки на стероїди. Насправді ж великі хлопці в першу чергу важко тренуються і дотримуються режиму, запихають в себе тони їжі. А стероїди це всього лише допінг, просто, що б доповнити все. Ось і я роблю все те ж саме тільки без них.
Після виступу на змаганнях ти став відомим у своєму містечку?
Мене і так багато хто знав до цього, адже я багатьом допомагав з тренуваннями. Після того, як почав виступати, отримав ще більше шанувальників і поваги. Скажімо, зараз зі мною вітається багато людей яких я не знаю. Запитують поради, фотографуються. Безумовно, це принесло свої плоди.
А як друзі і рідні ставляться до твого захоплення?
Спочатку ніхто мене не розумів. Всі вважали, що я занадто багато тренуюся, занадто багато приділяють увагу деталям. Зараз всі бачать, що я добиваюся успіху, отримую підтримку і порозуміння з боку рідних. Я буду і надалі гнути свою лінію, і досягати всього, що задумав. Зараз вже всі розуміють, що бодібілдинг – це не просто моє хобі, а це моє життя.
Підготував Антон Павленко, KULTURIZM.INFO