НОВИНИХарчування

Гіпокалорійний раціон харчування для спортсменів (бодібілдерів), які регулюють вагу тіла

Гіпокалорійний раціон харчування для спортсменів (бодібілдерів), які регулюють вагу тілаДля представників окремих видів спорту (важка атлетика, боротьба, бокс), які беруть участь у змаганнях з регламентованим ваговим режимом, істотне значення має правильна організація періоду підведення спортсмена до певної вагової категорії. Від цього значною мірою залежать працездатність спортсменів та їхні спортивні результати.

У комплексній системі факторів, яеі сприяють регулюванню ваги тіла, особливу роль відіграє харчування. В основу існуючих рекомендацій з харчування спортсменів під час регулювання і, зокрема, зменшення ваги, закладені загальні принципи побудови гіпокалорних дієт, які використовуються при лікувальному харчуванні.

Як відомо, зміна ваги тіла – результат зміни енергетичного балансу організму. Втрата ваги настає за умови, коли організмом витрачається більше енергії, ніж її надходить, тобто, якщо добові енерговитрат перевищують енергетичну цінність добового харчового раціону. Обмеження калорійності раціону харчування досягається за рахунок зменшення вмісту в ньому вуглеводів і жирів при збереженні достатньої кількості білка. Крім того, рекомендується зменшення прийому рідини та солей. Ці особливості гіпокалорійних дієт обумовлені необхідністю втрати ваги тіла за рахунок резервного жиру і води при мінімальних втратах білка.

Як показав аналіз фактичного харчування важкоатлетів в період зменшення ваги перед змаганнями, добові раціони всіх обстежуваних спортсменів були гіпокалорійними. Їхня енергетична цінність залежала від застосовуваного способу і запланованої величини зниження ваги, етапу «згону», а також від індивідуальних особливостей і звичок спортсменів. Асортимент страв та продуктів харчування в добових раціонах спортсменів був дуже різний, відповідно відзначалася й надзвичайна варіабельність у змісті і співвідношенні в раціоні основних харчових речовин.

Мінімальне споживання білків на добу у обстежених спортсменів становило 49 г, максимальна – 107 г, жирів – відповідно 40 і 140 г, вуглеводів – 17 і 160 г, при цьому відсоток калорійності раціону, забезпечуваного білками, становив 16-32%, відсоток калорійності жирів від загальної калорійності – 48-58% і вуглеводів-10-30%.

В цілому характер харчування важкоатлетів, які регулювали вагу тіла перед змаганнями, носив виражену білково-жирову орієнтацію, що, як відомо, зовсім не сприяє прояву оптимальної працездатності.

Численні наукові дослідження та спостереження показують, що форсоване зниження ваги тіла з використанням дегідратаційних засобів і обмеженням прийому рідини і їжі, головним чином за рахунок вуглеводів, викликає у спортсменів болісне відчуття спраги, має несприятливу дію на психічний стан і фізичну працездатність. У силу цього основне завдання, яке стоїть перед спортсменами і тренерами, полягає у досягненні необхідної ваги при збереженні оптимальної працездатності. Одним із шляхів її вирішення є науково обгрунтована організація харчування спортсменів у такий відповідальний етап їх підготовки. При вільному виборі страв спортсмен не завжди має можливість підібрати необхідний асортимент, який би за своїм хімічним складом відповідав потребам організму в основних харчових речовинах. Тому особливого значення набуває розробка добових гіпокалорійних раціонів, які складаються з суміші сухих продуктів, які мають певні переваги перед звичайною їжею: збалансованість хімічного складу, легку засвоюваність, швидкий енергетичний ефект, легкість дозування по калорійності, мінімальний вміст шлаків і баластних речовин, і добру дію на шлунково-кишковий тракт і ін.

Інститутом харчування АМН СРСР разом з ВНІІКОП розроблений спеціальний гіпокалорійний добовий раціон харчування, призначений для спортсменів, які регулюють вагу тіла в період підготовки до змагань (важкоатлетів, борців, боксерів та ін.)

Раціон представляє собою суміш сухих продуктів, збалансовану щодо змісту основних харчових речовин. У 100 г суміші міститься 23 г білка, 14 г жиру, 53 г вуглеводів, необхідну кількість мінеральних речовин, вітамінів. Калорійність такої суміші – 417 ккал.

Раціон був випробуваний у дослідженнях за участю 28 важкоатлетів і борців у віці 23-28 років, які виступають у найлегшій, легкій і напівлегкій вагових категоріях. Оцінку ефективності застосування раціону проводили на підставі вивчення фізіологічного та метаболічного статусів спортсменів, а також результатів їх виступів на змаганнях. Вивчали показники, які характеризують енергетичний, білковий, мінеральний обміни, обмін біогенних амінів, а також функціональний стан нервово-м’язової системи.

Весь раціон (300 г сухої суміші) був розділений на п’ять прийомів (по 60,0 г) протягом дня – 9 год. ранку, 12 год. дня, 15 год., 18 год. і 21 год. Кожну порцію сухої суміші перед вживанням розводили водою кімнатної температури до напіврідкої консистенції. Додатково до експериментального раціону спортсменам дозволялося з’їсти яблуко або апельсин, випити 1-2 склянки зеленого або чорного чаю з часточкою лимона і шматочком цукру. Допускалася заміна одного прийому раціону шматком відвареного м’яса (50 г) або вареним яйцем. Загальна кількість споживаної в день рідини становило в середньому 800 мл. При прийомі раціону протягом 1-2 днів у поєднанні з фізичним навантаженням (негативний енергетичний баланс становив 600 – 1500 ккал / добу) втрата ваги досягала 0,9 – 2,0 кг на добу. В окремих випадках в залежності від вагової категорії спортсмена і необхідної втрати ваги кількість раціону зменшували до величин, відповідних калорійності 950 – 1000 ккал.

За даними анкетного опитування, в дні застосування експериментального гіпокалорійного раціону всі обстежувані спортсмени відзначали хороше самопочуття і працездатність, не відчували почуття голоду і спраги. Зміни величин енерговитрат, легеневої вентиляції, споживання кисню, виділення вуглекислого газу, дихального коефіцієнта під впливом фізичного навантаження у обстежуваних спортсменів у цих умовах були приблизно такими ж, як при низокалорійному раціоні харчування.

При дослідженні окремих показників функціонального стану нервово-м’язової системи методом електроміорефлексометріі не було відзначено достовірні зміин величини латентного періоду міоелектричної реакції, її тривалості та кількості біоелектричних імпульсів у спортсменів в період застосування експериментального раціону харчування в порівнянні з фоновим періодом.

При вивченні окремих показників білкового обміну у спортсменів контрольної групи, які регулюють вагу тіла без застосування експериментального раціону, була виявлена дещо більша в порівнянні з досвідченою групою екскреція з добовою сечею загального азоту, амінного азоту та сечовини. Ці дані свідчать про більш виражений катаболізм білка при зменшенні ваги без застосування експериментального раціону. У цієї ж групи спортсменів відзначалася і більш значна, ніж у дослідної групи, втрата калію з сечею у дні зменшення ваги в порівнянні з фоновим періодом.

Отримані результати говорять про доцільність застосування гіпокалорійного раціону спортсменами, регулюючими вага тіла в межах певної ваговій категорії перед змаганнями.

К. А. Ларичева, Н. І. Ялова, В. С. Бєляєв, Г. А. Азізбекян, В. І. Шубін, М. М. Поляченко, Інститут харчування АМН СРСР і ВНІІКОП. Важка атлетика 1979

Пов’язані статті

One Comment

Залишити відповідь

Back to top button