АтлетиІнтерв'юНОВИНИУкраїни

Сергій Конюшок: «Бути чемпіоном –велика відповідальність»

Сергій Конюшок: «Бути чемпіоном –велика відповідальність»Днями у Львові побував один з найсильніших українців Сергій Конюшок. Богатир, який встановив 14 світових рекордів зустрівся із школярами. 28-рісний Сергій Конюшок – один з спортсменів, якоих українці знають із різноманітних телевізійних шоу-богатирів. Kulturizm.info поцікавився  у відомого стронгмена звідки у нього богатирська сила, поради для тих, хто тренується та плани на майбутнє.

– Сергію, Ви у дитинству були таким ж сильним?

– Моя любов до підняття тягарів почалася з дитячого садочка, де в мене була молода вихователька яка постійно організовувала спортивні заходи, які мені дуже подобалися. Це і породило мою снагу до перемог. Хоча мої батьки були звичайними радянськими інженерами, і в колах родичів спортсменів не було.

Правда, коли я був малий, у років 6, мені батько подарував свою книжку 69-ого року про те, як стати сильним. Тато мені обвів олівцем 10 вправ, які я мав виконувати, купив мені гантелі і я тренувався.

Потім займався карате, плаванням, боротьбою. В секцію атлетизму я пішов у 13 років, а через два роки взяв участь у перших змаганнях з пауерліфтингу. Спочатку мої батьки до цього ставилися скептично, але все змінилося, коли я своїми силами вступив на бюджет в інститут фізкультури.

Сергій Конюшок: «Бути чемпіоном –велика відповідальність»– Чи думали Ви організувати заняття з пауреліфтингу для дітей?

– В мене в Києві є два власних фітнес центри. Це бізнес проекти, але я зібрав дуже гарних тренерів і я бачу таке бажання в тренерів. Гроші це добре, але є й духовні потреби. Зараз я ініціюю створення на базі моїх клубів офіційного статусу ДЮСП з пауерліфтингу і важкої атлетики. Я не хочу від держави нічого, просто щоб були підписані папери і школярі, які будуть тренуватися могли офіційно їздити на змагання. Зараз в мене є відділення дитячого фітнесу, набираємо групи важкої атлетики.

Система спортупраління в нашій державі з радянських часів, на жаль, не змінилася. В нас змінилися ринкові відносини, а базис фінансування спорту залишається сталим як за планової економіки. В мене є особиста теорія як розвинути спорт в Україні, щоб вона стала привабливою комерційно.

Якщо проаналізувати, в нас спортсмени самі знаходять собі гроші. Наприклад, я з держави жодної гривні не отримав як спортсмен, а постійно працював, щоб забезпечити собі гарні умови тренувань. На жаль в наш час спортсмени в такій ситуації, що змушені самі шукати крихти на свою підготовку і в них вже потім ні на що не вистачає сил.

– Які можете дати поради тим, хто тренується?

– Всі закономірності, які діють в житті, вони присутні в спорті, але він дуже районований та очищений і прорахований. Наполегливо тренуєшся, виконуєш певний об’єм роботи і  закономірно станеш чемпіоном.  Чемпіонами стають зазвичай люди, які є занадто впертими і націленим на результат і всупереч поразок ідуть вперед до цілі. Є, звичайно, відсоток спортсменів, які перемагають виключно завдяки своїх фізичних зусиль.

Щоб досягти мети не повинно бути жодної крихти сумніву. Коли я виграв Чемпіонат світу у Фінляндії у 2009-му році, я навмисно прихав за кілька днів для акліматизації. Тоді організатори робили все щоб я не переміг, не годували тощо. А потім на жеребкуванні я витяг №13 і на якусь мить у думав що вже все, така доля… Але я переміг. Коли закрадаються якісь сумніви – це програш.

Пауерліфтер Сергій Конюшок через травму пропускає осінній сезон 2011

Важко бути першим. Бути чемпіоном – це велика відповідальність. Гасло «Не перемога, а участь», – це не спортивний принцип, а фізкультурний. Спортсмен йде на змагання щоб перемогти. Повинна бути впевненість.

– З ким із українських богатирів ви товаришуєте?

– Практично з усіма в мене чудові стосунки, ми спілкуємося на рівні сімей, приходимо в гості одне до одного. Я товаришую з Василем Вірастюком, у нас спільна справа – ми розвиваємо разом спорт в Україні. Василь по- справжньому добра людина, і він дійсно заслуговує любов людей, як богатиря.

Сергій Конюшок: «Бути чемпіоном –велика відповідальність»

– На якому рівні підготовки ви зараз?

– Кожна людина не може бути в постійному тонусі, коли вона напружує весь свій енергетичний потенціал. Час від часу трапляються ситуації, коли ти розбитий і розтягнений різними сферами, як зараз – я і громадську проводжу роботу, і спортивну, і наукову, і телевізійну, і в бізнесі. Це дезорганізовує, але я вважаю, що знаходжуся на високому рівні спортивної майстерності.

– Які маєте глобальні плани на майбутнє?

– Я хотів би себе спробувати у важкій атлетиці і виконати норматив майстра спорту. Це високий рівень і для технічної майстерності треба багато часу. Прийде час, коли прийдеться виходити із спорту, але я розумію, що ніколи не перестану тренуватися, тому колись заради цікавості, може, і буду надолужувати щось в інших силових видах спорту.

Спорт буде у моєму житті постійно, бо я дуже багато віддав цій галузі свої сили і багато що знаю. Після закінчення спортивної кар’єри буду реалізуватися як тренер, організатор.

Записав Антон Павленко, www.kulturizm.info, фото Богдан Лисик

_____________________

читайте також:

Володимир Богданов: «Радянська влада забороняла тренуватися у тренажерних залах»

Бодібілдер Юрій Бутенко: «Свій час я витрачаю на те, щоб зробити себе кращим»

Тренування як «кофеїн» – приємна залежність:-) (відео)

Пов’язані статті

Залишити відповідь

Back to top button